розор

-у, ч., розм.

Дія і стан за знач. розорити, розоряти і розоритися, розорятися.

••

Впа́сти в розо́р — стати дуже бідним; зубожіти.

Прийти́ в розо́р — зіпсуватися, стати непридатним.